Геннадій Адольфович - це частина мого життя. Щороку до дня його народження у мене народжувався вірш, який хотілося йому прочитати ... Це нестандартна людина, людина з потужним креативним мисленням. Він ухвалював рішення, від яких просто голова обертом. Думаєш: оце так! Ніколи б не подумав, що так можна ...
Знаєте, в ньому стільки всього ... Міг бути приголомшливим другом, міг прийти на допомогу в будь-яку важку хвилину. Але не доведи Боже, якщо він ставав для когось ворогом! Тому що, напевно, не вмів прощати зради і того, що ставить людей по різні боки ... Місто він любив абсолютно віддано. Навчив його любити і нас. По-справжньому.