Сьогодні ми говоримо не лише про свято та його нову дату, ми говоримо про силу й стійкість маленьких харків’ян, які ростуть у прифронтовому місті.
Наші діти навчаються у підземних та метрошколах, адже безпека - найголовніше, що ми можемо їм дати. Місто готує й перший підземний дитячий садок, щоб малеча могла гратися й розвиватися там, де їм нічого не загрожує. Ми ніколи не забудемо день, коли ворожі «шахеди» влучили в дитячий садок... Ті кадри, на яких рятувальники, медики й батьки виносять дітей на руках, облетіли увесь світ. Не можемо мовчати про найжахливіше: ворожі атаки забирають життя наших дітей. Немає страшнішого болю, ніж коли батьки змушені ховати своїх синів і дочок. Це те, чого не має переживати жодна українська родина. Саме тому кожен день, коли діти можуть сміятися, гратися, вчитися, - безцінний.
Не потрібні гучні промови. Просто обіймімо своїх дітей. Подаруймо їм трохи більше турботи й тепла. Скажімо їм: «Люблю тебе. Просто за те, що ти є».
Наші діти - це наш Харків, його майбутнє. І кожна хвилина їхньої радості - це те, заради чого ми всі живемо.
Наші діти навчаються у підземних та метрошколах, адже безпека - найголовніше, що ми можемо їм дати. Місто готує й перший підземний дитячий садок, щоб малеча могла гратися й розвиватися там, де їм нічого не загрожує. Ми ніколи не забудемо день, коли ворожі «шахеди» влучили в дитячий садок... Ті кадри, на яких рятувальники, медики й батьки виносять дітей на руках, облетіли увесь світ. Не можемо мовчати про найжахливіше: ворожі атаки забирають життя наших дітей. Немає страшнішого болю, ніж коли батьки змушені ховати своїх синів і дочок. Це те, чого не має переживати жодна українська родина. Саме тому кожен день, коли діти можуть сміятися, гратися, вчитися, - безцінний.
Не потрібні гучні промови. Просто обіймімо своїх дітей. Подаруймо їм трохи більше турботи й тепла. Скажімо їм: «Люблю тебе. Просто за те, що ти є».
Наші діти - це наш Харків, його майбутнє. І кожна хвилина їхньої радості - це те, заради чого ми всі живемо.