День народження моєї України. Що я хочу сказати тобі, країно моя, в твій день? Родюча, квітуча, щедра, співуча і роботяща, розумна, освічена, талановита і різнобічна. Такою я тебе хочу знати і бачити. Але люблю тебе не за це, а за правом народження. 30 тобі чи 300, ти завжди будеш як мати - молода і прекрасна, просто дорослішаємо ми - твої діти. Це ми стаємо старшими, мудрішими, більш незалежним від чужих думок. Це ми робимо помилки, здобуваємо перемоги, набираємося досвіду і зростаємо, це ми засмучуємо і втішаємо. А ти, Україно, як будь-яка мати - відбиваєшся в дітях.
Нам на зміну прийдуть нові покоління своєї країни, ми не можемо знати, як відіб'єшся в них ти, але ми можемо навчити їх бути кращими, мудрішими і незалежнішими за нас. А ще ми повинні навчити їх любити тебе і берегти. Допомагати, піклуватися. А отже, їм потрібно бути розумнішими, освіченішиим, професійнішими. І тоді ти будеш таою ж. Які ми - залежить від нас. І від нас залежить те, якою ти будеш, країно моя. Чи будеш з кожним роком ставати кращою і сильнішою або будеш страждати, відбиваючись в недбайливих дітях. Тому прагніть бути кращими. Кожен. Для неї, для себе, для тих, хто прийде після нас. А головне, дивіться на неї очима любові. Вона чудова. Зі святом, країно моя Україно!