НОВОСТИ УСПЕШНОЙ ХАРЬКОВЩИНЫ

Чим живе Чугуївщина

Після зміни адміністративно-територіального устрою України кількість районів на Харківщині зменшилася з двадцяти семи до семи. На шпальтах нашої газети ми розповідаємо про життя районів і громад. На черзі — Чугуївщина.

Укрупнений Чугуївський район увібрав у себе території колишніх Зміївського, Вовчанського та Печенізького районів. Усі громади Чугуївщини створені після 25 жовтня 2020 року. Процес їх становлення ще триває.

За словами голови Чугуївської районної ради Ірини Постнікової, внаслідок адміністративно-територіальної реформи в районі виникли і позитивні, і негативні тенденції — приблизно у пропорції 60% до 40%.

«Негативу менше, проте він стосується питань, які безпосередньо впливають на якість життя людей. Треба розуміти, що всі громади мають різні можливості, насамперед бюджетні, проте повинні надавати однакову кількість якісних послуг населенню. Та чи можна порівнювати Чугуївську громаду з бюджетом 380 мільйонів гривень і Чкалівську або Новопокровську з бюджетами у 60 тисяч гривень?» — зазначила Ірина Постнікова.
Через неспроможність громад утримувати деякі заклади, їх довелося ліквідувати або реорганізувати. Це призвело до звільнень, а подекуди знизилася доступність окремих послуг для населення.

Разом з тим сьогодні громади Чугуївщини намагаються подолати проблеми, з якими зіткнулися після реформування, та зробити життя людей більш комфортним. Особливо складно доводиться громадам, що були тісно пов’язані з колишніми районними центрами, а зараз існують самостійно.

Слобожанська громада

Саме в такій ситуації опинилася Слобожанська громада. Аби на етапі її становлення місцеві мешканці не втратили можливості отримувати медичні, освітні, культурні послуги, селищна рада уклала договір про співпрацю із сусідньою Зміївською громадою, в якій залишилися більшість колишніх районних установ і закладів.

Наразі громади спільним коштом фінансують центр первинної медико-санітарної допомоги, краєзнавчий музей, терцентр соціального обслуговування, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інклюзивно-ресурсний центр, дитячо-юнацьку спортивну школу та центр дитячої та юнацької творчості.

«Така співпраця дає нам час та можливості накопичити ресурси для поступового створення відповідної інфраструктури у своїй громаді», —зауважив Слобожанський селищний голова Дмитро Діхтяр.

Власними коштами цього року селищна рада планує провести реконструкцію вуличного освітлення в центрі Слобожанського, привести до ладу зливову каналізацію, а також впорядкувати паркову зону навколо колишнього дитячого садка №5. Окрім того, бюджетні кошти виділені на проєктні роботи зі встановлення пожежної сигналізації в Шелудьківському ліцеї та Лиманській школі, а також на інтерактивні комплекси для молодших класів Слобожанського та Шелудьківського ліцеїв. Майже два мільйони гривень

Печенізька громада

Зберегти та примножити здобутки Печеніжчини – основне завдання, яке сьогодні стоїть перед керівником громади. Вона увібрала всю територію колишнього Печенізького району разом із закладами та установами.

«Уже на етапі становлення ми зуміли передбачити в бюджеті три з половиною мільйони гривень на розвиток. Частину коштів, які надійшли до бюджету громади минулого року, розмістили на депозитному рахунку відповідно до всіх вимог законодавства. За цей період уже отримали й продовжуємо отримувати відсотки за депозитом. Кошти ще не почали використовувати, але вже є плани для розвитку громади», — розповідає Печенізький селищний голова Олександр Гусаров.

Серед найближчих планів – капітальне переоснащення системи теплопостачання дитячого садка та початок робіт з реконструкції тротуарів, а також вирішення проблем водопостачання в селі Мартове. Окрім того, у Мартовому відремонтують харчоблоки дитсадка та ліцею. Ще одна термінова задача — встановлення системи протипожежної безпеки в опорному закладі освіти Печенізькому ліцеї ім. Г. Семирадського, через відсутність якої торік його ледве не закрили.

Важливим напрямом роботи селищної ради є також покращення медичних послуг. У громаді вже вирішено проблемне питання роботи аптек у великих селах: наразі вони працюють при амбулаторіях і фельдшерсько-акушерських пунктах у селах Мартове, Артемівка та Новий Бурлук. Покращено матеріально-технічну базу для роботи лікарів, які надають вторинну медичну допомогу. Громада фінансово підтримує медичних працівників, які захворіли на COVID-19. На Печеніжчині за ініціативи й матеріальної підтримки селищного голови й депутатського корпусу відновлено регулярне донорство. На порядку денному – реалізація проєкту «Smart-лабораторія – центр здоров’я для всіх», який передбачає придбання лабораторного обладнання для якіснішого діагностування та лікування пацієнтів.

Керівництво громади також має ідеї щодо розвитку сфери культури і туристичної інфраструктури. «Одна з них – відродження етнофестивалю «Печенізьке поле». Для її реалізації потрібна ретельна підготовка та чималі кошти, тому розглядати перспективи відродження «Печенізького поля» ми зможемо лише разом з Харківською обласною радою та обласною державною адміністрацією, враховуючи інтереси жителів Печенізької громади», — наголошує селищний голова.

Валерія Мураєва, заступниця голови обласної ради:

Після адміністративно-територіальної реформи більшість районів та громад зіткнулися з проблемами повноцінного функціонування медичних закладів на їх територіях. Зокрема, дуже напружена ситуація склалася навколо роботи пологового відділення на території Зміївської та Слобожанської громад. Проблема виникла через відсутність контракту між НСЗУ та КНП «Слобожанська лікарня». Його не вдалося підписати, бо в медзакладі немає двох ставок лікарів-анестезіологів, відсутня палата інтенсивної терапії, не вистачає певного обладнання.

Щоб розв’язати проблему та зняти соціальну напругу в громадах, ми спільно зі Зміївським міським головою неодноразово зустрічалися з колективами лікарень обох громад та представниками НСЗУ. Усі умови НСЗУ можливо виконати, перенісши пологове та гінекологічне відділення зі Слобожанської до Зміївської лікарні. Однак попередньо в медзакладі необхідно провести ремонт. Вартість робіт складає понад десять мільйонів гривень. Половину з цих коштів ми отримали з міського та районного бюджетів. Ще три мільйони гривень виділила область. Більшість робіт уже виконано. Решту плануємо завершити у вересні-жовтні 2021 року.

Віталій Панов, депутат Харківської обласної ради:

Однією з найнагальніших проблем Вовчанської громади було та залишається забезпечення людей якісною питною водою. З фактично наявних 650 колодязів 200 — з технічною водою, а 300 — вимагають термінової реконструкції та очищення. На ці роботи Вовчанська міська рада змогла виділити лише 70 тисяч гривень з необхідних трьох мільйонів гривень. Окрім того, критична ситуація з водою в селищі Білий Колодязь. Але громада не має коштів на будівництво водогону. Так само не передбачено фінансових ресурсів і для будівництва водогону в мікрорайоні Кисляківка у Вовчанську, хоча для нього вже розроблена проєктна документація.

Реконструкції вимагають очисні споруди, зокрема у Старосалтівській громаді та у сел. Гатище. Наразі триває розробка проєктної документації.

Як депутат намагаюся докладати максимум зусиль для вирішення проблем водозабезпечення в окрузі. Зокрема, по вул. Металістів та Рубіжанське шосе у Вовчанську відремонтовано водогони. По Рубіжнаському шосе завершується будівництво каналізаційно-насосної станції. Це дозволить вирішити багаторічну проблему щодо каналізування мікрорайону та припинить стік відходів у річку Вовча.
Газета