Системна трансформація галузі освіти на всіх рівнях передбачала створення в Україні сучасного якісного освітнього простору. Однак недосконалості в чинній законодавчій базі, складнощі, з якими зіткнулися органи місцевого самоврядування в процесі децентралізації, оголили низку проблем у реформуванні освіти, розпочатому у 2017 році.
Щоб уникнути можливих негативних наслідків, центральна влада має дослухатися до місцевих ініціатив, спрямованих на подолання проблем, які виникають у процесі реформи, вважає заступниця голови Харківської обласної ради Валерія Мураєва.
Заклади освіти на балансі громад
У результаті реформи децентралізації навчальні заклади загальної середньої та дошкільної освіти перейшли на баланс громад. Звісно, органи місцевого самоврядування отримали бюджетні преференції, але тепер вони несуть відповідальність за ефективне управління системою освіти.
«Особливо важко зараз новоствореним громадам. Так, є освітня субвенція від держави, але додаткове фінансування з місцевого бюджету може дозволити собі не кожна громада. Сьогодні багато говорять про те, що ОТГ отримали права й можливості. Фактично ж вони отримали насамперед обов’язки, і ці обов’язки необхідно фінансувати. На жаль, частина ОТГ має дефіцитний бюджет, і, найімовірніше, до кінця року їх кількість збільшиться. Тому ми неодноразово наголошували на необхідності перехідного періоду в процесі децентралізації, який дав би можливість визначитися з фінансовими перспективами громад і поступово передавати їм на баланс заклади, зокрема освітні, розуміючи, що ми не втратимо якість послуг», — зазначила Валерія Мураєва.
Проблема доступності освіти
У Харківській області працюють 734 заклади загальної середньої освіти, в яких навчаються понад 258 тис. дітей. 144 школи — малочисельні. Протягом останніх трьох років на Харківщині закрили 9 шкіл, ще 23 реорганізували у філії. Валерія Мураєва пояснила, як реформування позначиться на роботі малочисельних закладів.
У сільській місцевості наразі дуже гостро стоїть питання доступності повної загальної середньої освіти, оскільки ще немає затвердженого положення про ліцей, а ті варіанти, які пропонувалися на розгляд, містять низку обмежень. Разом з тим, необхідно зазначити, Законом України "Про повну загальну середню освіту" визначено, наявність не менше чотирьох класів у паралелі або можливість функціонування ліцею тільки в населеному пункті з певною кількістю жителів. Ці обмеження ставили під загрозу існування ліцеїв у невеликих населених пунктах. Ми працюємо над тим, щоб в таких обмежень не було, і сподіваємося, що законодавець врахує наші ініціативи при ухваленні рішення. Надії на позитивний результат додає те, що народні депутати України дослухалися до наших аргументів і відтермінували на рік реорганізацію й ліквідацію санаторних шкіл», — розповіла заступниця голови обласної ради.
Невиважене рішення щодо реформування санаторних шкіл могло призвести до соціальних катастроф. Тільки в Харківській області працюють 6 таких закладів: 2 — в районах, 4 — в Харкові. У них виховуються 1 тис. 378 дітей, зокрема 106 дошкільнят. За останній час кількість учнів у санаторних школах майже не змінилася, що свідчить про потребу в них. У разі необдуманої реорганізації таких закладів освіти діти, які потребують спеціалізованого підходу в освітньому процесі, можуть бути позбавлені права на якісну освіту. Найкритичніша ситуація могла б скластися зі школою для дітей, хворих на цукровий діабет. Вона не підпадає під обговорювані варіанти положення про ліцей. На щастя, 14 квітня Верховна Рада відтермінувала реформування санаторних шкіл до липня 2022 року. Це має допомогти органам місцевого самоврядування сформувати освітню мережу відповідно до потреб громад.