Для мене і моєї сім'ї Великдень - це святий день. Я родом з Івано-Франківщини, мої батьки дуже поважали традиції. Зазвичай до свята всім дітям у родині купували обновки, а мама пекла куличі - в четвер або в суботу. Випікати паску треба було в чистому одязі, з чистими думками і молитвою. В цей час в будинку повинно бути тихо. Вважалося, що шум погано впливає на тісто.
Мої батьки завжди ходили на всеношну службу, а вранці ми всією сім'єю сідали за стіл. Перед святковою трапезою хтось із старших у родині читав молитву. Розговіння після посту починали з яйця або паски. Зараз, сідаючи з сім'єю за великодній стіл, я обов'язково дякую Богові за те, що ми дожили здоровими до цього святого дня, і прошу його, щоб такими ж ми дожили до наступного Великодня.
Намагаюся зберігати традиції поливного понеділка, який, хоча і сягає своїм корінням в язичництво, також був великим святом на моїй малій батьківщині. У цей день хлопці поливали дівчат водою. Це було свого роду очищення.
Слобожанщині ці традиції не притаманні, але я їх пам'ятаю і поважаю. У цей день намагаюся робити домашнім якісь символічні подарунки, пов'язані з поливанням. Наприклад, дарую парфуми. Також можу жартома полити водою онука, щоб зростав здоровим і міцним. Я переконана, що традиції повинні жити.
Свято Пасхи - це і Воскресіння Христа, і також очищення землі. Природа стає чистішою і починає жити інакше, по-іншому живуть і люди. Мені дуже хочеться, щоб воскресіння і оновлення червоною ниткою пройшло через наше життя, щоб все погане нас обійшло стороною.