Харків працює в умовах постійних викликів війни, поєднуючи щоденну роботу з формуванням стратегій майбутнього. Початок року для міста видався непростим, з масованими обстрілами, ударами по системах життєзабезпечення та морозами. І це вимагає від міської влади швидких і зважених рішень.
Цього тижня Харків став майданчиком для обговорення питань стійкості та відновлення, адже у місті відбувся форум Асоціації прифронтових міст та громад за участі представників майже 300 громад, уряду та міжнародних партнерів. Лідер «Успішного Харкова» Ігор Терехов, який очолює Асоціацію, наголошує, що ключовим пріоритетом залишається захист людей, стабільна робота міських програм і спільна позиція громад у діалозі з державою.
У нашому дайджесті - головні події та рішення, що визначали життя Харкова останнім часом.
Форум Асоціації прифронтових міст та громад
5 лютого в Харкові пройшов форум Асоціації прифронтових міст та громад «Стійкість, відновлення, розвиток: візія прифронтових громад-2026». Захід об’єднав керівників близько 300 прифронтових громад, представників уряду, обласної влади та міжнародних організацій, зокрема ООН і Ради Європи.
Під час форуму визначили ключові пріоритети роботи Асоціації на 2026 рік: безпека людей і захист систем життєзабезпечення, енергетична стійкість, доступ до медицини, підтримка ВПО, збереження людського потенціалу, розвиток малого та середнього бізнесу, а також відновлення громад уже під час війни.
Як голова голова АПМГ Ігор Терехов наголосив, що прифронтові громади перейшли від реагування на кризи до системного управління ризиками. За його словами, головне завдання - забезпечити базові умови життя та створити фундамент для подальшого розвитку.
Окремо він підкреслив необхідність державної підтримки енергетики прифронтових громад, зазначивши, що модернізація та захист енергетичних об’єктів не мають відбуватися коштом людей, а потребують чіткої державної програми співфінансування.
Також Ігор Терехов заявив, що будівництво житла має стати драйвером економічного розвитку країни та повернення людей у громади, а Україні потрібна державна програма реновації застарілого житлового фонду з урахуванням сучасних стандартів енергоефективності.
Окрему увагу приділили підтримці малого бізнесу. Мер Харкова наголосив, що запровадження ПДВ для ФОПів не наповнить бюджети, а може призвести до закриття підприємств у прифронтових громадах і зростання тіньової економіки.
Крім того, Ігор Терехов виступив за запровадження державної програми компенсації для ОСББ з прифронтових громад за придбання генераторів, наголосивши, що мешканці таких міст мають отримувати рівну підтримку.
Станом на сьогодні до Асоціації прифронтових міст та громад долучилися понад 300 громад. Серед результатів її роботи - збереження 64% ПДФО у місцевих бюджетах та рішення щодо підвищення оплати праці працівників освіти й соціальної сфери в прифронтових громадах.
Статистика обстрілів: підсумки січня
Упродовж січня армія рф здійснила 75 обстрілів Харкова. Як повідомив Ігор Терехов у своїх соцмережах, ворог застосовував широкий спектр озброєння - від балістичних ракет типу «Іскандер-М» і РСЗВ «Торнадо-С» до керованих авіабомб та масованих атак БПЛА типу «Шахед». Окремо він зверну увагу на загрозу, яку становлять малі безпілотники.
«Їхня підступність у тому, що вони важко прогнозуються, часто застосовуються точково і не завжди одразу ідентифікуються як серйозна небезпека. У багатьох випадках такі дрони падали без детонації або без наслідків. Але при влучанні вони здатні наробити чимало біди», - зазначив мер.
У січні внаслідок обстрілів постраждали 95 осіб, серед них - п’ятеро дітей. Загинули дев’ять людей, одна дитина.
Під вогнем були всі райони міста. Суттєвих руйнувань зазнав історичний центр, об’єкти критичної інфраструктури. Також було пошкоджено житлові будинки, школи, дитсадки, промислові та транспортні об’єкти.
Удари по критичній інфраструктурі: ніч 3 лютого
Унаслідок масованих обстрілів Харківської області та Харкова вночі 3 лютого були пошкоджені критично важливі об’єкти Приватного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5», а також електропідстанції «Харківська» та «Залютине». Про це на засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій повідомив Ігор Терехов.
Відомо, що частина обладнання на цих об’єктах зазнала серйозних руйнувань. У результаті було припинене теплопостачання 929 об’єктів, з яких 853 - житлові будинки. Без тепла залишилися майже 105 тис. абонентів.
«Відсутність опалення та порушення стабільної роботи систем життєзабезпечення в зимовий період становить реальну загрозу життю та здоров’ю людей, передусім дітей, літніх людей і маломобільних громадян», - зазначив мер.
Щодо електрики, то в районах міста, які залишилися без тепла, вона буде мінімально вимикатися. Міська влада домовилася про це з урядом, враховуючи значні руйнування критичної інфраструктури внаслідок нічної ворожої атаки. Це дозволить людям користуватися опалювальними приладами. Крім того, АТ «Укрзалізниця» планує облаштувати пункт незламності на базі потягу. Також у Харкові функціонує 101 пункт незламності, місто розгортає і намети, потужності Департаменту з питань надзвичайних ситуацій, ДСНС та волонтерських організацій.
Комунальники та енергетики цілодобово працюють над відновленням теплопостачання в будинках харків՛ян.
Інтерв՛ю «Главкому»: головні тези
Харків переживає найважчу зиму від початку повномасштабної війни. В умовах постіних атак ворога комунальні служби працюють у посиленому режимі, а місто змінює підходи до безпеки та життєдіяльності. Комунальні та профільні служби Харкова цілодобово утримують системи життєзабезпечення, попри постійні ворожі обстріли. Про це Ігор Терехов розповів в інтерв’ю онлайн-виданню «Главком».
За його словами, нині російські військові діють прицільно, однак місто децентралізує системи та впроваджує нестандартні технічні рішення, щоб зберегти тепло й світло для мешканців.
Через складну ситуацію в енергетиці в Харкові діють аварійні та планові графіки відключень, водночас усі зусилля фахівців спрямовані на підтримку стабільної роботи міста. Мер наголосив: у січні після одного з обстрілів рахунок ішов на хвилини, і саме завдяки самовідданій роботі комунальників систему опалення вдалося врятувати.
Паралельно Харків адаптується до життя в умовах війни, розвиваючи підземні простори для безпеки та безперервної роботи міських сервісів. Освітні, соціальні й культурні процеси вимушено переносяться в укриття, триває будівництво нових підземних шкіл і першого в Україні підземного дитсадка.
Окремий напрям - робота Асоціації прифронтових міст та громад, яку очолює Ігор Терехов. Серед ключових результатів:
Сьогодні АПМГ об’єднує вже 300 прифронтових громад і системно впливає на державну політику підтримки територій, що живуть і працюють під обстрілами.
Нові удари по енергетиці
Російська армія 5 лютого завдала чергового удару по енергетичній інфраструктурі Харкова. Як повідомив Ігор Терехов журналістам, внаслідок атаки в місті виникли перебої з електропостачанням, зокрема було зупинено роботу громадського електротранспорту. Зараз метро працює за графіком вихідного дня з інтервалом руху 20 хвилин, а на ділянках, де тимчасово не курсують тролейбуси та трамваї, запустили автобуси.
«Маємо серйозні руйнування в енергетичній інфраструктурі. Як наслідок - перебої з електропостачанням. Діють аварійні відключення», - зазначив мер.
Також Ігор Терехов повідомив, що в будинках, де раніше через обстріли було припинене теплопостачання, відключення електроенергії зараз мінімальні.
«Є випадки, коли в цих будинках немає світла по три-п’ять годин. Але «Харківобленерго» робить усе можливе й коригує графіки, коли надходять заявки. У нас є відповідний моніторинг. Вони намагаються якнайшвидше підключати споживачів», - зазначив міський голова.
Цього тижня Харків став майданчиком для обговорення питань стійкості та відновлення, адже у місті відбувся форум Асоціації прифронтових міст та громад за участі представників майже 300 громад, уряду та міжнародних партнерів. Лідер «Успішного Харкова» Ігор Терехов, який очолює Асоціацію, наголошує, що ключовим пріоритетом залишається захист людей, стабільна робота міських програм і спільна позиція громад у діалозі з державою.
У нашому дайджесті - головні події та рішення, що визначали життя Харкова останнім часом.
Форум Асоціації прифронтових міст та громад
5 лютого в Харкові пройшов форум Асоціації прифронтових міст та громад «Стійкість, відновлення, розвиток: візія прифронтових громад-2026». Захід об’єднав керівників близько 300 прифронтових громад, представників уряду, обласної влади та міжнародних організацій, зокрема ООН і Ради Європи.
Під час форуму визначили ключові пріоритети роботи Асоціації на 2026 рік: безпека людей і захист систем життєзабезпечення, енергетична стійкість, доступ до медицини, підтримка ВПО, збереження людського потенціалу, розвиток малого та середнього бізнесу, а також відновлення громад уже під час війни.
Як голова голова АПМГ Ігор Терехов наголосив, що прифронтові громади перейшли від реагування на кризи до системного управління ризиками. За його словами, головне завдання - забезпечити базові умови життя та створити фундамент для подальшого розвитку.
Окремо він підкреслив необхідність державної підтримки енергетики прифронтових громад, зазначивши, що модернізація та захист енергетичних об’єктів не мають відбуватися коштом людей, а потребують чіткої державної програми співфінансування.
Також Ігор Терехов заявив, що будівництво житла має стати драйвером економічного розвитку країни та повернення людей у громади, а Україні потрібна державна програма реновації застарілого житлового фонду з урахуванням сучасних стандартів енергоефективності.
Окрему увагу приділили підтримці малого бізнесу. Мер Харкова наголосив, що запровадження ПДВ для ФОПів не наповнить бюджети, а може призвести до закриття підприємств у прифронтових громадах і зростання тіньової економіки.
Крім того, Ігор Терехов виступив за запровадження державної програми компенсації для ОСББ з прифронтових громад за придбання генераторів, наголосивши, що мешканці таких міст мають отримувати рівну підтримку.
Станом на сьогодні до Асоціації прифронтових міст та громад долучилися понад 300 громад. Серед результатів її роботи - збереження 64% ПДФО у місцевих бюджетах та рішення щодо підвищення оплати праці працівників освіти й соціальної сфери в прифронтових громадах.
Статистика обстрілів: підсумки січня
Упродовж січня армія рф здійснила 75 обстрілів Харкова. Як повідомив Ігор Терехов у своїх соцмережах, ворог застосовував широкий спектр озброєння - від балістичних ракет типу «Іскандер-М» і РСЗВ «Торнадо-С» до керованих авіабомб та масованих атак БПЛА типу «Шахед». Окремо він зверну увагу на загрозу, яку становлять малі безпілотники.
«Їхня підступність у тому, що вони важко прогнозуються, часто застосовуються точково і не завжди одразу ідентифікуються як серйозна небезпека. У багатьох випадках такі дрони падали без детонації або без наслідків. Але при влучанні вони здатні наробити чимало біди», - зазначив мер.
У січні внаслідок обстрілів постраждали 95 осіб, серед них - п’ятеро дітей. Загинули дев’ять людей, одна дитина.
Під вогнем були всі райони міста. Суттєвих руйнувань зазнав історичний центр, об’єкти критичної інфраструктури. Також було пошкоджено житлові будинки, школи, дитсадки, промислові та транспортні об’єкти.
Удари по критичній інфраструктурі: ніч 3 лютого
Унаслідок масованих обстрілів Харківської області та Харкова вночі 3 лютого були пошкоджені критично важливі об’єкти Приватного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5», а також електропідстанції «Харківська» та «Залютине». Про це на засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій повідомив Ігор Терехов.
Відомо, що частина обладнання на цих об’єктах зазнала серйозних руйнувань. У результаті було припинене теплопостачання 929 об’єктів, з яких 853 - житлові будинки. Без тепла залишилися майже 105 тис. абонентів.
«Відсутність опалення та порушення стабільної роботи систем життєзабезпечення в зимовий період становить реальну загрозу життю та здоров’ю людей, передусім дітей, літніх людей і маломобільних громадян», - зазначив мер.
Щодо електрики, то в районах міста, які залишилися без тепла, вона буде мінімально вимикатися. Міська влада домовилася про це з урядом, враховуючи значні руйнування критичної інфраструктури внаслідок нічної ворожої атаки. Це дозволить людям користуватися опалювальними приладами. Крім того, АТ «Укрзалізниця» планує облаштувати пункт незламності на базі потягу. Також у Харкові функціонує 101 пункт незламності, місто розгортає і намети, потужності Департаменту з питань надзвичайних ситуацій, ДСНС та волонтерських організацій.
Комунальники та енергетики цілодобово працюють над відновленням теплопостачання в будинках харків՛ян.
Інтерв՛ю «Главкому»: головні тези
Харків переживає найважчу зиму від початку повномасштабної війни. В умовах постіних атак ворога комунальні служби працюють у посиленому режимі, а місто змінює підходи до безпеки та життєдіяльності. Комунальні та профільні служби Харкова цілодобово утримують системи життєзабезпечення, попри постійні ворожі обстріли. Про це Ігор Терехов розповів в інтерв’ю онлайн-виданню «Главком».
За його словами, нині російські військові діють прицільно, однак місто децентралізує системи та впроваджує нестандартні технічні рішення, щоб зберегти тепло й світло для мешканців.
Через складну ситуацію в енергетиці в Харкові діють аварійні та планові графіки відключень, водночас усі зусилля фахівців спрямовані на підтримку стабільної роботи міста. Мер наголосив: у січні після одного з обстрілів рахунок ішов на хвилини, і саме завдяки самовідданій роботі комунальників систему опалення вдалося врятувати.
Паралельно Харків адаптується до життя в умовах війни, розвиваючи підземні простори для безпеки та безперервної роботи міських сервісів. Освітні, соціальні й культурні процеси вимушено переносяться в укриття, триває будівництво нових підземних шкіл і першого в Україні підземного дитсадка.
Окремий напрям - робота Асоціації прифронтових міст та громад, яку очолює Ігор Терехов. Серед ключових результатів:
- захист фінансової спроможності громад;
- збереження ПДФО в місцевих бюджетах;
- напрацювання рішень для підтримки бізнесу;
- соціальний захист ВПО.
Сьогодні АПМГ об’єднує вже 300 прифронтових громад і системно впливає на державну політику підтримки територій, що живуть і працюють під обстрілами.
Нові удари по енергетиці
Російська армія 5 лютого завдала чергового удару по енергетичній інфраструктурі Харкова. Як повідомив Ігор Терехов журналістам, внаслідок атаки в місті виникли перебої з електропостачанням, зокрема було зупинено роботу громадського електротранспорту. Зараз метро працює за графіком вихідного дня з інтервалом руху 20 хвилин, а на ділянках, де тимчасово не курсують тролейбуси та трамваї, запустили автобуси.
«Маємо серйозні руйнування в енергетичній інфраструктурі. Як наслідок - перебої з електропостачанням. Діють аварійні відключення», - зазначив мер.
Також Ігор Терехов повідомив, що в будинках, де раніше через обстріли було припинене теплопостачання, відключення електроенергії зараз мінімальні.
«Є випадки, коли в цих будинках немає світла по три-п’ять годин. Але «Харківобленерго» робить усе можливе й коригує графіки, коли надходять заявки. У нас є відповідний моніторинг. Вони намагаються якнайшвидше підключати споживачів», - зазначив міський голова.