Щоб уникнути можливих негативних наслідків, центральна влада має дослухатися до місцевих ініціатив, спрямованих на подолання проблем, які виникають у процесі реформи, вважає заступниця голови Харківської обласної ради Валерія Мураєва.
Заклади освіти на балансі громад
У результаті реформи децентралізації навчальні заклади шкільної та дошкільної освіти перейшли на баланс громад. Звісно, органи місцевого самоврядування отримали бюджетні преференції, але тепер вони несуть відповідальність за ефективне управління системою освіти.
«Особливо важко зараз новоствореним громадам. Так, є освітня субвенція від держави, але додаткове фінансування з місцевого бюджету може дозволити собі не кожна громада. Сьогодні багато говорять про те, що ОТГ отримали права й можливості. Фактично ж вони отримали насамперед обов’язки, і ці обов’язки необхідно фінансувати. На жаль, частина ОТГ має дефіцитний бюджет, і, найімовірніше, до кінця року їх кількість збільшиться. Тому ми неодноразово наголошували на необхідності перехідного періоду в процесі децентралізації, який дав би можливість визначитися з фінансовими перспективами громад і поступово передавати їм на баланс заклади, зокрема освітні, розуміючи, що ми не втратимо якість послуг», — зазначила Валерія Мураєва.
Проблема доступності освіти
У Харківській області працюють 734 заклади загальної середньої освіти, в яких навчаються понад 258 тис. дітей. 144 школи — малочисельні. Протягом останніх трьох років на Харківщині закрили 9 шкіл, ще 23 реорганізували у філії. Валерія Мураєва пояснила, як реформування позначиться на роботі малочисельних закладів.
У сільській місцевості наразі дуже гостро стоїть питання доступності повної середньої освіти, оскільки ще немає затвердженого положення про ліцей, а ті варіанти, які пропонувалися на розгляд, містять низку обмежень. Зокрема, наявність не менше чотирьох класів у паралелі або можливість функціонування ліцею тільки в населеному пункті з певною кількістю жителів. Ці обмеження ставили під загрозу існування ліцеїв у невеликих населених пунктах. Ми працюємо над тим, щоб в остаточному варіанті положення таких обмежень не було, і сподіваємося, що законодавець врахує наші ініціативи при ухваленні рішення. Надії на позитивний результат додає те, що центральна влада дослухалася до наших аргументів і відтермінувала на рік реорганізацію й ліквідацію санаторних шкіл», — розповіла заступниця голови обласної ради.
Невиважене рішення щодо реформування санаторних шкіл могло призвести до соціальних катастроф. Тільки в Харківській області працюють шість таких закладів освіти: два — в районах, чотири — в Харкові. У них виховуються 1 тис. 378 дітей, зокрема 106 дошкільнят. За останній час кількість учнів у санаторних школах майже не змінилася, що свідчить про потребу в них. У разі необдуманої реорганізації таких освітніх закладів діти, які потребують спеціалізованого підходу в навчальному процесі, можуть бути позбавлені права на якісну освіту. Найкритичніша ситуація могла б скластися зі школою для дітей, хворих на діабет. Вона не підпадає ні під обговорювані варіанти положення про ліцей, ні під вимоги для спецшколи, а тому мала бути ліквідована. На щастя, 14 квітня Верховна Рада відтермінувала реформування санаторних шкіл до липня 2022 року. Це має допомогти органам місцевого самоврядування сформувати освітню мережу відповідно до потреб громад.