У часи війни, коли кожен день стає болючим випробуванням для нашої витримки, віри та людяності, найвищим покликанням депутата міської ради та голови адміністрації району є підтримка людей - щира, всебічна, глибока. Особливо - дітей. Тих, хто ще не встиг пізнати світ у всій його красі, але вже змушений чути вибухи, ховатися від небезпеки, жити зі страхом замість казок. Турбота про дітей - це турбота про майбутнє, яке ми зобов’язані зробити світлим.
Саме з цією метою Тетяна Мироненко, депутат Харківської міської ради від «Успішного Харкова», голова Адміністрації Немишлянського району, простягнула руку допомоги Павлу Солдатову - учню Харківського ліцею № 14, який у свої юні роки вже пережив непоправну втрату, залишившись без батьків. Нині Павло мешкає з бабусею Іриною Павлівною, яка стала для нього опорою, захистом і любов’ю.
За сприяння Тетяни Мироненко напередодні нового навчального року було здійснено ремонт у квартирі, де живе хлопчик, придбано куточок школяра, кухонні меблі. Все, щоб створити для Павла не просто житло, а справжній дім. Дім, де тепло, де пахне турботою, де можна читати книжки, мріяти, малювати майбутнє без війни. Дім, у якому дитина знову відчуває себе захищеною.
«Я зроблю все, що в моїх силах, аби кожна дитина, яка пережила втрату, біль чи страх, відчула, що вона не одна. Вона важлива, Вона заслуговує на любов, безпеку і підтримку»,- зазначила Тетяна Мироненко.
У такі складні часи саме такі вчинки – як промінь світла. Вони не просто змінюють побут, а лікують душу. І кожна усмішка дитини, кожен спокійний сон - це справжня Перемога людяності над жорстокістю.
Саме з цією метою Тетяна Мироненко, депутат Харківської міської ради від «Успішного Харкова», голова Адміністрації Немишлянського району, простягнула руку допомоги Павлу Солдатову - учню Харківського ліцею № 14, який у свої юні роки вже пережив непоправну втрату, залишившись без батьків. Нині Павло мешкає з бабусею Іриною Павлівною, яка стала для нього опорою, захистом і любов’ю.
За сприяння Тетяни Мироненко напередодні нового навчального року було здійснено ремонт у квартирі, де живе хлопчик, придбано куточок школяра, кухонні меблі. Все, щоб створити для Павла не просто житло, а справжній дім. Дім, де тепло, де пахне турботою, де можна читати книжки, мріяти, малювати майбутнє без війни. Дім, у якому дитина знову відчуває себе захищеною.
«Я зроблю все, що в моїх силах, аби кожна дитина, яка пережила втрату, біль чи страх, відчула, що вона не одна. Вона важлива, Вона заслуговує на любов, безпеку і підтримку»,- зазначила Тетяна Мироненко.
У такі складні часи саме такі вчинки – як промінь світла. Вони не просто змінюють побут, а лікують душу. І кожна усмішка дитини, кожен спокійний сон - це справжня Перемога людяності над жорстокістю.
