29 вересня - День пам’яті жертв Бабиного Яру, однієї з найстрашніших трагедій ХХ століття, яка стала символом нелюдської жорстокості та безмежного болю. Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів євреїв та ромів, мирного населення, радянських військовополонених.
Ця трагедія - не лише частина нашої історії. Вона є важливим уроком для кожного про те, до яких жахливих наслідків можуть призвести ненависть, нетерпимість та ідеологічне знецінення людського життя. Бабин Яр - це пам'ять про ті часи, коли людське життя коштувало занадто мало для тих, хто вважав себе «вищими за інших». З кожним роком зростає розуміння того, що пам'ять про жертви Бабиного Яру важлива не лише для України, а й для всього світу. Це не просто сторінка з підручника історії, а живий біль, який передається з покоління в покоління. Ми, сучасне суспільство, повинні не лише пам’ятати, але й робити все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося.
І саме сьогодні, у час війни росії проти України, ці уроки набувають особливого значення. Кожна втрата на полі бою, кожна зруйнована доля, кожне життя, відібране війною, нагадують нам про важливість збереження життя, гідності та свободи. Ми схиляємо голови в пошані перед тими, хто загинув через нелюдські ідеології. Ми пам'ятаємо їх для того, щоб наші діти та внуки жили у світі, де поважають життя та гідність кожної людини.
Ця трагедія - не лише частина нашої історії. Вона є важливим уроком для кожного про те, до яких жахливих наслідків можуть призвести ненависть, нетерпимість та ідеологічне знецінення людського життя. Бабин Яр - це пам'ять про ті часи, коли людське життя коштувало занадто мало для тих, хто вважав себе «вищими за інших». З кожним роком зростає розуміння того, що пам'ять про жертви Бабиного Яру важлива не лише для України, а й для всього світу. Це не просто сторінка з підручника історії, а живий біль, який передається з покоління в покоління. Ми, сучасне суспільство, повинні не лише пам’ятати, але й робити все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося.
І саме сьогодні, у час війни росії проти України, ці уроки набувають особливого значення. Кожна втрата на полі бою, кожна зруйнована доля, кожне життя, відібране війною, нагадують нам про важливість збереження життя, гідності та свободи. Ми схиляємо голови в пошані перед тими, хто загинув через нелюдські ідеології. Ми пам'ятаємо їх для того, щоб наші діти та внуки жили у світі, де поважають життя та гідність кожної людини.